Тобі потрібно було піти / Ти мав піти (2020)

Віддалений валлійський будинок, куди приїжджає подружжя з маленькою донькою, спершу здається ідеальним місцем для спокою. Просторі кімнати, строгі лінії стін і тиша навколо створюють відчуття ізоляції, яке мало б допомогти розібратися в накопичених сімейних тріщинах. Але вже в перші дні стає зрозуміло: будівля живе за власними правилами. Коридори подовжуються в темряві, у відображеннях з’являються зайві силуети, а нічні сни перетворюються на нав’язливі видіння, що тиснуть на свідомість.

Головний герой відчуває дивне тяжіння до кімнат, яких не має бути, і водночас — все сильніше роздратування від того, що правда про його минуле невідворотно пробивається назовні. Сторінки записника, знайденого в будинку, ніби ведуть діалог із ним самим, залишаючи фрази, які неможливо пояснити логікою. Межа між провиною, яку він довго приховував, і містичною силою, що керує будинком, поступово стирається.

Коли простір починає змінюватися прямо на очах, стає ясно: втеча неможлива. Місце, створене з ідеальною геометрією, наче створене спеціально для того, щоб змусити людину зустрітися з тим, що вона так старанно уникає. І чим ближче герой підбирається до правди, тим небезпечнішим стає сам будинок, що реагує на кожен його крок, підштовхуючи до неминучого вибору — визнати те, від чого він тікав роками, або зникнути в лабіринтах, які з’явилися не випадково.